Українська Асоціація Маркетингу
Сьогодні:
27
Понеділок
Вересень 2021
РУС УКР ENG
Персональний вхід:   Логін: Пароль: Забули пароль? Зареєструватися
Пошук по сайту: Пошук

Регіональні представництва ІГКР
->

Фахівці про зміст та необхідність стандартів недискримінаційної реклами в Україні:


Олівер Грей (Dr Oliver Gray), генеральний директор Європейського Альянсу щодо Стандартів Реклами (European Advertising Standards Alliance (EASA))
Саморегулювання працює, якщо підтримується більшістю фірм галузі. Саморегулювання – це норма в більшості країн Європейського Союзу.
Щодо України : хочу привітати Вас з гендерною ініціативою. Для того, щоб стандарти діяли, їх повинні підписати всі гравці, включно з рекламодавцями. Також потрібен незалежний «сторожевий пес», незалежне і заслуговуюче на довіру журі, відповідна освіта та обізнаність.
Варто також зазначити:
1. мають значення не лише самі правила. Більше значення має їх застосування
2. інтерпретація правил повинна здійснюватися «за духом» так само як і відповідно «до букви»
3. потрібно гарантувати прийняття незалежних рішень, що заслуговують на довіру
4. потрібно впевнитися, що всі сторони приймають участь в прийнятті рішення і будуть його впроваджувати
5. на те, щоб змінити неблагополучну поведінку, потрібен час
6. освіта має значення, ніхто не хоче даремної реклами

Ірина Лилик, генеральний директор Української Асоціації Маркетингу, Національний представник ESOMAR в Україні
Завданнями проекту «Прийняття Стандартів недискримінаційної реклами за ознакою статі» було розробка заходів з запобігання появі дискримінаційної реклами в Україні. Для цього професійне співтовариство маркетологів і рекламістів розробило спільне розуміння критеріїв дискримінації і були прийняті стандарти недискримінаційної реклами за ознакою статі.
Стандарти недискримінаційної реклами не посягають на мистецтво та креатив. Завдання, яке стоїть перед ними абсолютно інше: необхідно захистити свободу творчості, створити механізм саморегулювання, при якому визначення стосовно того, чи є даний продукт дискримінаційним чи ні прийматимуть рекламісти та маркетологи, а не комітети по моралі. У випадках, коли фахове співтовариство не зможе вплинути на ситуацію, або коли це виходить за межі її компетенції, ось коли має втручатися держава.


Максим Лазебник, виконавчий директор Всеукраїнської рекламної коаліції
– В Україні вже діє Закон «Про рекламу», але цей документ можна назвати неадекватним для нашого суспільства і недостатньо проробленим. Так, наприклад, у ст. 7 перераховані основні принципи реклами, серед яких такі: «Реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності». У ст. 8 «Загальні вимоги до реклами» говориться: «У рекламі забороняється: розташовувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером заняття, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб». Іншими словами, заборона як така є, і на цій основі можна висувати позови, пробачивши порушнику гендерну нерівність за допомогою реклами. Тоді чому суд відхиляє такі позивання? Адже в законодавстві не прописані механізми визначення реклами як дискримінаційної або недискримінаційної. Реалії такі, що треба підганяти під законодавчу дефініцію. Слід розглядати кожен випадок окремо, враховуючи доречність розміщення реклами (у громадських прибиральнях або коло шкіл).


Михайло Бучак, начальник сектора стратегічного маркетингу і розвитку бізнесу корпорації «Богдан»:
– Наша цільова група – це чоловіки віком 30-45 років, у яких, по суті, вже сформувались погляди на життя, тому оголені жінки в рекламі нашої продукції жодним чином не вплинуть на їхнє рішення щодо покупки. Реклама повинна бути такою, щоб її не соромно було дивитись у колі сім’ ї. З точки зору бізнесу використання в рекламі сексизму – це нечесна конкуренція. Однак кожен бізнесмен змушений балансувати на межі між власною порядністю і можливим прибутком.


Лариса Магдюк, директор Центру гендерно-правової освіти Української Асоціації Маркетингу:
– Нам слід обговорити, коли використання ознак (вік, стать та ін.) не буде носити дискримінаційного характеру! Не можна апріорі говорити, що гарна жінка в рекламному зверненні – сексизм. Нам потрібно продумати і дати рекомендації з ситуацій, коли маніпуляції з певними ознаками можуть сприйматись як дискримінаційна реклама, а коли ні; як побудувати рекламу, щоб за наявності цих ознак вона не сприймалась дискримінаційною


Владислав Стефанишин, директор департаменту маркетингу, ТД «Водна техніка»
Навіщо з моєї точки зору потрібні Стандарти недискримінаційної реклами? Раніше я б сказав про мораль, я і сьогодні впевнений, що потрібно уникати розширення сексизму. Однак, сексистська реклама просто економічно неефективна, вона нічого не говорить про ваш товар, а лише про ваші сумнівні переконання…

Новини 1 - 20 из 0
Начало | Пред. | | След. | Конец Все